Вижити попри війну: як екосистема стартапів нарощує резильєнтність
Та які інноваційні проєкти будуть надалі мати попит
Минулого року українські стартапи залучили рекордні $832 млн інвестицій, що на 45% більше, ніж роком раніше. Вітчизняний Grammarly досяг оцінки $13 млрд, а українські єдинороги Gitlab, Bitfury, People.ai та Ring досягли визнання у всьому світі. Такі технологічні гіганти, як Amazon, Glovo, Revolut і Solarisbank, відкрили свої офіси в Україні. Крім того, відбувся запуск спеціального режиму «Дія City», кількість резидентів якого від початку війни зросла більш ніж утричі: станом на 24 лютого в реєстрі було 79 підприємств, наприкінці червня – 271. Загалом ІТ-індустрія показала потужні темпи зростання – 20–30% щорічно.
До війни українські стартапи були рушійною силою IT-спільноти держави. Сьогодні вони змушені шукати допомоги, щоб продовжити свою роботу. Докладніше про те, як живе екосистема стартапів під час війни, Mind розповів директор Українського фонду стартапів Павло Карташов.
Який стан технологічної екосистеми?
Робота з бомбосховищ, релокація команд, скорочення коштів, зриви контрактів – це неповний перелік проблем, з якими зіткнулись українські фаундери. Ситуацію ускладнюють глобальні макротренди – спад фінансових ринків та очікування глобальної рецесії.
У щорічному рейтингу стартап-екосистем Global Startup Ecosystem 2022 через наслідки війни Україна опустилася на 16 позицій у порівнянні з 2021 роком, коли посідала 34-е місце. Водночас Київ на 23-му місці з 25 найкращих міст у світі для маркетингу та продажів, програмного забезпечення та даних.
Після перемоги рейтинги значно підвищаться, оскільки за п'ять місяців повномасштабного вторгнення росії технологічний сектор вижив, і навіть більше – обставини змушують IT-компанії нарощувати резильєнтність.
Здатність працювати в кризових умовах може стати найбільшою конкурентною перевагою українського IT на глобальному ринку. І це одна з багатьох причин, які роблять Україну успішним центром для майбутніх єдинорогів.
IT-індустрія принесла Україні рекордні $2 млрд експортних надходжень лише за I квартал 2022 року. І це попри воєнний стан, мобілізацію, вимушену релокацію бізнесу й команд. Для порівняння: торік надходження за цей період становили $1,44 млрд. Отже, обсяг ІТ-експорту збільшився на 28%.
Наразі переважна більшість компаній повністю відновили та продовжують свою роботу, від 50% до 80% спеціалістів залучені до виконання проєктів клієнтів. Галузь залишається фінансово стабільною. Згідно зі звітом ІТ Ukraine, уже під час війни 77% ІТ-компаній залучили нових клієнтів, 56% із них очікують на зростання на 5–30% цьогоріч.
За прогнозами експертів, експортна виручка української ІТ-галузі до кінця року може сягнути $8,5 млрд, що на 20% більше, ніж торік. Навіть якщо деякі українські айтішники почнуть платити податки за межами України, експортна виручка все одно сягне $7,4–7,8 млрд.
Крім того, нові офіси планують відкрити всі великі компанії (1200+ осіб) і 64% компаній, розміром 200–1200 осіб. Серед потенційних країн: Польща, Румунія, Іспанія, Болгарія, Португалія, Хорватія та Велика Британія.
Попри це деякі проєкти масштабуються вже зараз, наприклад: український сервіс Liki24 стартував в Італії, географічно поширювався та масштабувався в країнах Європи. Компанія вже працює в Польщі та Румунії. Український розробник і виробник дротових систем розумного дому i3 Engineering вийшов на ринок Литви. Українська продуктова компанія IT-Enterprise збільшила свою присутність у регіоні MENA. Команда відкрила новий офіс у Єгипті та налагоджує контакти з гравцями галузі в ОАЕ, Саудівській Аравії, Омані та Туреччині.
Які виклики для венчурних фондів і стартапів?
У ІІ кварталі 2022 року венчурні інвестиції в усьому світі впали до мінімального рівня на тлі повномасштабної війни в Україні, високої інфляції та зростання процентних ставок. Це найнижчий показник за останні шість кварталів.
Дослідники з KPMG стверджують, що на ринку є доступні для інвестицій кошти, однак інвестори зберігають гроші та зосереджуються на компаніях, які перебувають у центрі уваги через війну в Україні. Загалом за ІІ квартал в індустрії закрили всього 8420 угод, тоді як в останньому кварталі 2021 року показник становив майже 12 000.
Нині глобальний ринок є більш тверезим – інвестори оцінюють стартапи більш реалістично, фокусуючись на ефективному використанні капіталу компаніями.
У 2021 році українські стартапи залучили венчурних інвестицій на суму $780 млн – на 46% більше, ніж 2020 року. Українська інвестиційна екосистема продовжувала нарощувати темпи зростання та укріплювати зв'язки з Європою та світом. Загалом минулий рік взагалі був супервдалий за обсягом угод і загалом для фінансування.
Однак війна загальмувала всі процеси. Український капітал знизив темпи.
Ринок значно «просів» – компанії зупинили наймання, натомість основні їхні зусилля були сконцентровані на відновленні процесів та організації безпечних умов для співробітників. У сервісних компаній ще був додатковий фактор невизначеності – чи будуть готові закордонні замовники й далі співпрацювати з командами з України.
Крім того, багато наших українських венчурних фондів залежать від українського великого бізнесу, який тут заробляє гроші. А я не знаю жодного нашого бізнесу, що не постраждав би від війни.
Проте згодом ринок почав «оживати». За даними звіту UVCA, найважливіше, що відбувалося в І кварталі 2022 року: укладено 11 венчурних угод на суму $11,5 млн, три операції на ринку приватного капіталу на суму $4 млн і здійснено вісім екзитів на суму $135 млн. За минулий рік UVCA оцінила загальну вартість exit у $944,7 млн.
Як бачимо, український ринок і технологічні компанії залишаються цікавими. Є готовність інвестувати в розширення стартап-екосистеми та зацікавленість у залученні українських компаній.
Які пріоритетні напрями інвестування?
На стартапах може стояти нова українська економіка в майбутньому. Адже після війни Україні вкрай необхідні будуть смарт-рішення для післявоєнного відновлення.
Сучасна війна ведеться як на полі бою, так і в кіберпросторі – для цього потрібно виробляти сучасну зброю та кібертехнології. Такі стартапи в Україні є. До нас ще до війни приходили стартапи, які, наприклад, виробляли системи доповненої реальності для танків, дрони, здатні нести важкі вантажі, які злітають, як гелікоптер, але летять, як літак.
В умовах воєнного стану Український фонд стартапів, серед іншого, фокусує увагу на підтримці інноваційних проєктів, які відповідають першочерговим потребам держави. Йдеться про нову програму грантової підтримки проєктів подвійного призначення для підвищення обороноздатності країни та післявоєнної відбудови.
За місяць роботи нової дуальної програми ми вже отримали близько 100 заявок від стартапів на отримання гранту, з яких 43% – у сфері інфраструктурної відбудови, 25% – у сфері оборони. Решта заявок – зі сфери освіти, кібербезпеки та охорони здоров’я. Усі вони наразі проходять відбір із метою отримання гранту в розмірі до $35 000 на власний проєкт.
Щодо інших сфер, думаю, інвесторам будуть цікаві стартапи, яким не потрібно багато капіталу: чиї бізнес-плани не передбачають чогось на кшталт побудови фабрик чи будівель. Імовірно, фокус зсунеться на модель asset light.
Також можуть бути в пріоритеті на ринку, наприклад, сервіси для контролю дистанційної роботи, платформи для віртуальних івентів і лікарні онлайн – усе те, що пов’язано з диджиталізацією. Тобто один із факторів успіху: продукт має бути на перетині ІТ та інших секторів.
Також можна робити ставку на продуктові компанії, військові, космічні, аграрні технології, фінтех, охорона здоров’я (HealthcareTech) та освіта (EduTech).
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
